Відомості з медичної хімії (біохімії) довгий час подавалися в межах курсів хімії та фізіології. Вперше за університетським статутом 1863 р. на медичних факультетах була заснована кафедра медичної хімії і фізики; відокремлення медичної хімії в самостійну кафедру узаконено лише уставом 1884 р.
У Харківському університеті в 40-х роках, коли біохімія лише починала оформлятися в самостійну науку, спеціальний курс органічної хімії «з особливим прикладенням до фізіології і патології для студентів-медиків» почав викладати ад'юнкт Олексій Іванович Ходнєв (1818-1883). Він склав перший підручник з медичної хімії під назвою «Курс фізіологічної хімії» російською мовою.
У підручнику Ходнєва подавались відомості з біохімії тварин і рослин з прогресивними для тих часів висновками та широким узагальненням основних законів природи, з критикою положень окремих іноземних учених.
З 1885 по 1893 р. у Харкові на кафедрі медичної хімії і фізики працював Олександр Якович Данилевський (1833-1923) - видатний вітчизняний біохімік, брат фізіолога В. Я. Данилевського. Йому належать важливі праці з вивчення протеолітичних ферментів, хімії білків та питань харчування. У питаннях хімії білків О. Я. Данилевський у своїх працях у ті часи набагато випередив іноземних учених: він перший показав пептидні зв'язки в білковій молекулі, перший виявив синтетичну властивість ферментів.
З 1899 по 1902 р. очолював кафедру медичної хімії в Харкові Володимир Сергійович Гулевич (1867-1933) - пізніше академік АН СРСР. Він реорганізував роботу кафедри, ввів уперше обов'язкові практичні заняття студентів з аналізів сечі і шлункового соку, склав посібник «Аналіз сечі» (1901), який багато разів перевидавався. У Харкові Гулевич виконав роботи, пов'язані з дослідженням екстрактивних речовин м'язової тканини, що дістали всесвітнє визнання; спільно із співробітниками він відкрив карнозин, гуанідин, визначив їхню структуру.
До кінця життя В.С.Гулевич очолював кафедру медичної хімії Московського університету, продовжував вивчати екстрактивні речовини, під його керівництвом було відкрито нові амінокислоти, розроблено ряд аналітичних засобів.
У Києві кафедру медичної хімії було організовано лише в 1886 р. З 1889 р. її очолював О.А.Садовень (1857-1919), учень видатного патофізіолога Пашутіна, який і вважається організатором Київської школи фізіолого-хіміків. В основному представники цієї школи вивчали біохімію білка і біохімію травлення. З учнів Садовеня слід відзначити С.С.Салазкіна (1862-1932), який виконав важливу роботу про роль печінки в утворенні сечовини. Салазкін пізніше очолював Інститут експериментальної медицини в Ленінграді.
В Одесі кафедру біохімії було організовано в 1901 p., очолював її до 1919 p. А.К.Медведєв, автор популярного підручника «Фізіологічна хімія» (1909).
