Данило Кирилович Заболотний (1866-1929), син селянина з с. Чоботарки (тепер с. Заболотне) на Вінниччині, закінчив природничий відділ фізико-математичного факультету Одеського університету і медичний факультет Київського університету. Ще будучи студентом, він виконав ряд наукових праць під керівництвом І.І.Мечникова і В.В.Підвисоцького. Разом з І.Г.Савченком Заболотний у 1883 p., на багато років раніше від О.М.Безредки, в дослідах на собі довів, що холерна вакцина, прийнята через рот, запобігає захворюванню на холеру. Все життя Д.К.Заболотний особливу увагу приділяє вивченню шляхів поширення чуми та її лікуванню. Він вивчає чуму з Індії, Аравії, Монголії, Китаї, в Поволжі, Казахстані, Забайкаллі. Під час експедиції в Монголію Заболотний заражається чумою. В 1911 р. він доводить зв'язок поширення чуми з гризунами тарбаганами.
Вивчаючи сифіліс, Заболотний за два роки до Шаудіна і Гофмана відкриває спірохету, але не опубліковує свого відкриття. У 1898 р. він заснував першу в Росії кафедру бактеріології в Петербурзькому жіночому медичному інституті, яку очолював протягом багатьох років.
З перших днів Великої Жовтневої соціалістичної революції Д.К.Заболотний усю свою енергію віддає боротьбі з інфекційними хворобами, очолюючи санітарно-епідеміологічну комісію Головного військово-санітарного управління. В 1920р. він заснував в Одесі першу в світі самостійну кафедру епідеміології. В 1927 р. Заболотний видав перший оригінальний підручник «Основи епідеміології», в якому обстоює основне положення - значення соціального фактора в епідеміології. «Епідемії залишають настільки глибокий слід в організмі суспільства, що цілком справедливо можуть розглядатись як соціальне явище... епідемії як масове явище тісно пов'язані з життям народу, його побутовим укладом, економічним станом і соціальною структурою».
В 1922 р. Д. К. Заболотного було обрано академіком Академії наук УРСР, у 1928 р. - президентом її, в 1929 р. - академіком Академії наук СРСР. У складі Академії наук УРСР він організовує Інститут мікробіології, який носить тепер його ім'я. Наукову роботу Заболотний поєднує з активною громадською діяльністю: його було обрано членом ВЦВК і ВУЦВК. Особливу увагу Заболотний приділяв поширенню санітарної освіти серед населення. Йому належить багато популярних праць з питань охорони здоров'я. Поховано Д.К.Заболотного, за його заповітом, на батьківщині, в с. Чоботарці. В будинку, де він жив, відкрито музей.
Читати по темі:
