Великої шкоди населенню завдали епідемії віспи. Адже крім високої смертності віспа давала також тяжкі наслідки, найтяжчим з яких була сліпота. Щороку багато тисяч осіб, які перенесли найскладніші форми віспи, втрачали зір.
Більшість народів з давніх-давен дотримувалися погляду, що віспа - це свого роду очищення від природних отрут організму жінки, в якої вони скупчуються під час вагітності через відсутність у цей час менструацій. Менструації завжди в народі і довгий час лікарями розглядались як очищення організму жінки від різних шкідливих речовин. Звідси робили висновок, що захворювання на віспу уникнути не можна, а запобігати захворюванню не слід. Внаслідок такого погляду в багатьох народів було прийнято штучно викликати зараження віспою, яка при цьому мала значно легший перебіг.
Штучне зараження віспою здавна застосовували і на Україні. Лікар Г. Гмелін під час експедиції Академії наук по Україні в 1768-1769 pp. у своєму звіті зазначав: «В Малоросії вже давно існує звичай прищеплювати малим дітям віспу... Придбавши за гроші чи потай діставши доброї віспи, матері прив'язують її (віспяні струпики) дітям до різних місць тіла і залишають до того часу, поки не помітять у них гарячки. Діти, яким прищеплено віспу, ходять на вільному повітрі, їдять, п'ють так, як коли б вони були цілком здорові. В одних хоч віспа й прищеплена, однак не висипає, інші вмирають, а більшість при цій штучно викликаній хворобі почуває себе цілком здоровими». Такий народний засіб щеплення натуральної віспи у медичній науці вперше було легалізовано в Англії під час епідемії віспи в 1721 p., коли для популяризації варіоляції людської віспи щеплення було зроблено всім членам королівської фамілії. Те саме зробила, на пораду Вольтера, цариця Катерина II в 1768 р. В цьому ж році було засновано у великих російських містах шпиталі для хворих на віспу, і при них почали робити віспощеплення. На Україні перший віспяний шпиталь було засновано в Києві у 1787 р. При ньому робили безплатно віспощеплення. Через 3 роки цей шпиталь було закрито і після перебудови в його приміщенні відкрито перший дитячий будинок, в якому також щепили віспу населенню. У справі варіоляції, як і пізніше і вакцинації віспи, Росія, порівняно із західноєвропейськими країнами, займала в ті часи одне з перших місць.
