Світового значення внесок у розвиток мікробіології, у створення нових напрямів у науці - еволюційної патології, імунології - зробив І.І.Мечников.
Данило Кирилович Заболотний (1866-1929), син селянина з с. Чоботарки (тепер с. Заболотне) на Вінниччині, закінчив природничий відділ фізико-математичного факультету Одеського університету і медичний факультет Київського університету.
Величезні заслуги мають вітчизняні вчені і у створенні такої важливої галузі людського знання, як мікробіологія (спочатку вживалася назва бактеріологія). Своїми працями в цій галузі вони не тільки відкрили нові, досконалі засоби боротьби із захворюваннями, але й виявили та показали суть процесів, що відбуваються в організмі при певних захворюваннях.
Якщо основою вивчення нормальної фізіології в XIX ст. став експеримент, то цей метод з другої половини XIX ст. набуває дедалі більшого значення і в патології.
Слідом за анатомією в XIX ст. оформилась як наука патологія (від грецького - хвороба, дослівно - учення про хворобу). Спершу патологія дістала розвиток переважно у формі патологічної анатомії.
У другій половині XIX ст. паралельно з розвитком експериментальної фізіології вітчизняні вчені здійснили важливі роботи з морфології, особливо нервової системи.
Відомості з медичної хімії (біохімії) довгий час подавалися в межах курсів хімії та фізіології. Вперше за університетським статутом 1863 р. на медичних факультетах була заснована кафедра медичної хімії і фізики
І.П.Павлов створив велику школу, з якої вийшли не лише фізіологи, а й фармакологи, клініцисти. Він і його школа зробили епохальний вклад у вивчення найскладніших проблем - фізіології травлення і фізіології центральної нервової системи.
Іван Михайлович Сеченов (1829-1905) був сином поміщика Симбірської губернії; мати його - селянка. Закінчивши школу військових інженерів, він дістає службу в Києві. Сеченов невдовзі залишає військову службу і вступає на медичний факультет Московського університету.
Розвиток фізіології у Росії у другій половині 19 століття нерозривно пов'язаний з діяльністю І.М.Сеченова. Сєченов робить сміливу спробу розгадати принцип роботи головного мозку як експериментатор, фізіолог. Результатом багаторічних досліджень була його праця «Рефлекси головного мозку».
