З професорів Лейденського університету світової слави здобув Герман Бургав (1668-1738). Його відомий «Institutiones medicae» («Порадник лікарям») та афоризми, що стосуються розпізнавання й лікування хвороб, протягом XVIII на початку XIX ст. були основними посібниками з клінічної медицини в усіх медичних школах Європи і Америки. Не без підстав багато істориків медицини називають Бургава новим Ібн-Сіною.
Змінив Бургава на кафедрі його учень І. Б. Гаубій (1705- 1780). В основу своєї клінічної діяльності він поклав принципи школи Гіппократа: природа виліковує, лікар - служник природи (minister naturae). Гаубієві належать дві видатні праці. У першій - «Institutiones pathologiae medicinalis» він розглядає питання загальної патології. Причиною епідемічних захворювань він, як і Фракасторо, вважає міазми, які породжують контагіозні збудники.
З кінця XVI ст. передовою країною в економічному і культурному відношенні в Європі стають Нідерланди (Голландія), народ яких після жорстокої боротьби визволяється з-під влади монархічної Іспанії. Звільнившись від гніту ненависних окупантів, молода буржуазія Нідерландів не тільки швидко розгортає торгівлю з країнами, розташованими на узбережжі Балтійського та Середземного морів, а й через Архангельськ зав'язує торгівлю з Московським царством, захоплює багаті колонії в Ост-Індії.
