З давніх часів у народній медицині різних країн було відомо, що ті, хто перехворів на інфекційні недуги, стають несприйнятливими до них. Та наукове вивчення питання імунітету почалось лише з часів Пастера. Несприйнятливість до хвороби в людей, що перехворіли, Пастер пояснював тим, що мікроби вичерпують в організмі всі потрібні для них поживні речовини.
Швидкий розвиток наук, зокрема оптичної фізики, дав змогу вченим проникнути в життя дрібних істот, невидимих для людського ока. Було створено одну з найважливіших нових галузей науки - мікробіологію, що відіграла вирішальну роль у розпізнаванні причин хвороб, особливо пошесних, організації дійових обґрунтованих засобів запобігання хворобам і лікування їх. Розвиток мікробіології мав велике значення і для сільського господарства, промисловості, особливо харчової.
Луї Пастер (1822-1895), закінчивши в 1847 р. університет, захистив дві дисертації і одержав диплом доктора фізики і доктора хімії. Спочатку він викладав ці дисципліни в різних університетах. Уже перші його наукові праці відзначалися точністю дослідів і гострою спостережливістю автора. Ним було відкрито явище стереоізометрії, що стало основою розвитку стереохімії. Вирощуючи мікроорганізми в середовищі з рацемічною винною кислотою, він визначив, що вони вживають тільки правообертаючу її форму, залишаючи в розчині лівообертаючу.
Засновником сучасної експериментальної фізіології і патології вважають учня Мажанді Клода Бернара (1813-1878) - великого французького фізіолога. Йому належить експериментальне вивчення механізмів виділення слини, шлункового соку, секрету підшлункової залози.
Після ліквідації наслідків наполеонівських війн почалося швидке відродження Німеччини, зростання її Продуктивних сил. Німеччина стає однією з країн в Європі, в якій починають приділяти увагу науці як важливому фактору розвитку економіки та інших галузей народного життя. Уряд, промислові та громадські організації створюють сприятливі умови для роботи учених, чого не було в такій мірі у Франції і особливо в царській Росії.
Другим з трьох великих відкриттів у природознавстві Ф. Енгельс вважав доведення перетворення енергії. Майже за сторіччя до цього незалежно один від одного М. В. Ломоносов і А. Л. Лавуазьє відкрили закон збереження маси речовин в хімічних реакціях.
Друга половина XVIII ст., перша половина і середина XIX ст. позначені цілою низкою природничо-наукових відкриттів, з яких Ф. Енгельс виділив три, найбільш значні: відкриття клітини; відкриття перетворення енергії; відкриття еволюційного розвитку організмів.
