У Росії, як і в інших країнах, жінкам вступати до університетів не дозволялося. В.О.Кашеварова-Руднєва (близько 1842-1899) - перша жінка, яка виявила надзвичайну наполегливість і непересічні здібності, дістала, як виняток, дозвіл на проходження курсу навчання у Петербурзькій медико-хірургічній академії і одержала в 1869 р. диплом лікаря, а в 1872 р.- диплом доктора медицини. Права працювати в державних установах їй не дали, і вона змушена була займатися приватною практикою, як і Н.П.Суслова (1843-1918) та М.О.Бокова - перші жінки, яким швейцарський уряд дозволив надати диплом доктора медицини Цюріхського університету.
Щоб припинити від'їзд жінок для здобування вищої освіти до Щвейцарії, де вони спілкувалися з емігрантами-революціонерами з Росії, царський уряд змушений був дати дозвіл на відкриття в 1872 р. медичних курсів для жінок при Миколаївському військовому госпіталі. У 1882 р. ці курси було закрито і тільки під натиском громадськості було дозволено в 1897 р. відкрити окремі Вищі медичні жіночі курси в Петербурзі і Москві без державних асигнувань на утримання їх. Жіночу фельдшерську школу було відкрито в Петербурзі у 1882 p., а з 1895 р. поступово при багатьох губернських земських лікарнях почали відкривати школи для фельдшериць-акушерок.
