Вітчизняна медицина у 18 столітті | hismed.net

Вхід

Медичне обслуговування населенняЗ уведенням 1797 р. Лікарських губернських управ вперше на Україні почалася перевірка осіб, що займалися лікарською практикою. Для Правобережної України Медична канцелярія виділила спеціальну комісію, яка на місцях перевіряла документи лікарів і цирульників.

Київський університет1834 р. засновано університет у «матері міст руських» - Києві. Завдання його було царським урядом точно визначене: провадити русифікаторську діяльність. З цих міркувань для організації університету було асигновано значні суми, збудовано великий будинок.

Загальний економічний розвиток Росії наприкінці XVIII і на початку XIX ст. зумовив підготовку вітчизняних фахівців з різних галузей знань. Вже на той час Україна була економічно більш розвинутою частиною Російської імперії, але нестача освічених кадрів певною мірою гальмувала дальший розвиток.

гигиенаУ першій половині XIX ст. почала розвиватися і нова дисципліна - гігієна. Окремих кафедр гігієни на медичних факультетах не було: питання гігієни вивчалися спільно з дієтетикою при розгляді лікування різних захворювань, з медичною поліцією, в якій розглядалися заходи боротьби із заразними хворобами.

ПсихіатріяНа часи першої половині XIX століття припадає видання вітчизняних праць з психіатрії. З таких праць заслуговує на увагу посібник з психіатрії П. П. Малиновського «Божевілля, описане так, як воно постає перед лікарем у практиці», виданий у 1847 р. в Петербурзі. Автор працював ординатором психіатричного відділення Обухівської лікарні в Петербурзі.

Медична допомогаСвого часу ще М. В. Ломоносов звертав увагу властей на надзвичайно високу смертність серед дітей. Організоване в Петербурзі в 1765 р. Вільне економічне товариство з вивчення питань промислового розвитку Росії не могло обминути цей факт, оскільки винятково висока смертність дітей, як і епідемічні захворювання, поряд з іншими факторами гальмували економічний розвиток країни.

У 1836 р. вийшли в світ одночасно два перші вітчизняні підручники з фізіології: в Петербурзі - професора Медико-хірургічної академії Данила Велланського і в Москві - професора Московського університету Олексія Філомафітського. За своїм спрямуванням вони були цілком протилежні: підручник Велланського пройнятий ідеалізмом, підручник Філомафітського - матеріалістичного спрямування.

Видатними вітчизняними клініцистами-терапевтами першої половини XIX ст. були професори Московського університету М.Я.Мудров та І.Є.Дядьковський. М. Я. Мудров (1776-1831) справедливо вважається засновником вітчизняної терапевтичної школи.

Видатним анатомом першої половини XIX ст. і засновником вітчизняної анатомічної школи вважається професор Петербурзької медико-хірургічної академії П. А. Загорський. У своїх анатомо-дослідних роботах Загорський широко використовував порівняльну анатомію, відкидав преформізм у розвитку організму.

У першій половині XIX ст. в Росії тривав процес розкладу феодально-кріпосницького ладу і розвитку капіталістичних відносин. У країні розвивалися товарно-грошові відносини, зростав суспільний поділ праці, що вело до збільшення міського населення за рахунок сільського. Цей процес відбувався повільно, але неухильно.