У першій половині XIX ст. почала розвиватися і нова дисципліна - гігієна. Окремих кафедр гігієни на медичних факультетах не було: питання гігієни вивчалися спільно з дієтетикою при розгляді лікування різних захворювань, з медичною поліцією, в якій розглядалися заходи боротьби із заразними хворобами.
Природно, що у зв'язку з великими війнами на початку XIX ст. особливий інтерес становили питання військової гігієни. Вираженням цього інтересу була актова промова М. Я. Мудро-ва у 1809 р. «Слово про користь і предмети військової гігієни». Через 4 роки І. Г. Енегольм опублікував «Кишенькову книгу військової гігієни, або зауваги щодо збереження здоров'я російських солдатів» (1813). Цінний внесок вітчизняних авторів у створення перших фундаментальних настанов з військової медицини - P. С. Четиркіна (1797-1865) і особливо Я. А. Чаруківського (1798-1848), що написав капітальну працю «Воєнно-похідна медицина» (1836-1837). В обох виданнях належну увагу приділено військовій гігієні. 1823 р. почав виходити (і виходив до 1917 р.) «Воєнно-медицинський журнал», друкований орган Медичного департаменту Військового міністерства, в якому також широко висвітлювалися питання військової гігієни.
У цей період вперше у вітчизняній медицині почали з'являтися праці з питань професійної патології і гігієни. Перші друковані праці з цієї нової галузі належать перу О. М. Нікітіна (1793-1858), лікаря Олександрівської мануфактури і вченого секретаря Товариства російських лікарів у Петербурзі. З 1844 по 1848 р. Нікітін публікував у ряді номерів журналу «Друг здоров'я» переклад великої частини класичної праці Бернардано Рамацціні «Про хвороби ремісників». А в 1847 р. Нікітін опублікував переклад цієї праці Рамацціні із своїми істотними додатками - «Хвороби робітників із зазначенням запобіжних
заходів, описаних доктором медицини Олександром Нікітіним». Робітники Олександрівської мануфактури, де працював лікарем Нікітін, здебільшого були вихованцями Петербурзького виховного будинку, в якому виховувався і сам Нікітін. Йому ж належать оглядові праці з історії вітчизняної медицини.
У кінці XIX ст. значний вплив на характер професійної патології і гігієни мали розвиток промисловості, зростання кількості робітників і, відповідно, робітничого руху в Росії.
