Вхід

АнатоміяМорфологічні науки розвиваються на основі принципу єдності і взаємозв'язку форми і функції.

Вітчизняні анатоми у своїх працях широко застосовують експерименти на тваринах, методи рентгенологічного дослідження, вивчають зміни будови тіла при різних захворюваннях. Великого значення в анатомічній науці вчені надають поглибленому вивченню історії розвитку людини, для чого використовуються матеріали палеонтології, порівняльної анатомії і ембріології. Порівняння будови тіла людини та інших тварин різних ступенів еволюції дає змогу з'ясувати походження і розвиток анатомічних утворень, які споріднюють людину з тваринами, і одночасно виявити особливості в будові людини. Значну увагу радянські анатоми звернули на вивчення змін будови тіла з віком - від раннього дитинства до глибокої старості.

Велике значення для розвитку анатомічної науки мають праці В.М.Тонкова (Ленінград) та В.П.Воробйова (Харків).

В.М.Тонков (1872-1954) понад 50 років очолював кафедру анатомії Військово-медичної академії ім. С.М.Кірова. Він і учні його школи приділяли велику увагу вивченню кровоносних судин, показали здатність артерій і вен пристосовуватися до мінливості умов функцій. Підручник анатомії В.М.Тонкова довго був основним підручником у медичних інститутах СРСР. Розроблений В.М.Топковим метод вивчення будови організму просвічуванням рентгенівським випромінюванням є цінним доповненням до традиційного методу анатомії - препарування ножем. Вивчена ним і його школою здатність судинної системи утворювати додаткові колатералі дуже важлива для практичної хірургії. В цій же академії протягом тривалого часу керував кафедрою топографічної анатомії і оперативної хірургії В.М.Шевкуненко (1872-1959). Він і його численні учні вивчали типову і вікову анатомію, що сприяло розвиткові індивідуального підходу у практичній хірургії, давало змогу враховувати різновиди будови тіла.

Володимир Петрович Воробйов (1876-1937) закінчив Харківський університет у 1903 р. Наукові праці з анатомії почав виконувати під керівництвом професора А.К.Бєлоусова, ще будучи студентом, за ці праці його було нагороджено на факультеті золотою медаллю. З 1917 р. до кінця життя очолював кафедру анатомії в Харківському медичному інституті. В.П.Воробйов розробив нову методику забарвлення і тонкого препарування нервів за допомогою бінокулярної лупи в просвітлених препаратах. Разом із своїми учнями, користуючись макроскопією і мікроскопією, вивчав вегетативні нервові вузли і сплетіння внутрішніх органів, карту розподілу яких він створив уперше в анатомічній науці. При кафедрі анатомії Воробйов заснував музей становлення людини. В музеї на численних майстерно виготовлених експонатах показано історичний шлях розвитку людини і роль праці в процесі перетворення мавпи на людину.

В.П.Воробйов і біохімік Б.І.Збарський здійснили бальзамування тіла В.І.Леніна. В.П.Воробйов був автором багатьох праць і посібників з анатомії. Він підготував видання першого вітчизняного анатомічного атласу, яке було здійснене його учнем, заступником по кафедрі, видатним анатомом Р.Д.Синельниковим. В.П.Воробйов створив велику школу анатомів, які розвивають його ідеї і вдосконалюють методи дослідження. В.П.Воробйов був одним з перших медиків - членів Академії наук України.

Світова медична наука великою мірою зобов'язана професорові анатомії Томського, пізніше Воронезького медичного інституту Г.М.Іосифову (1870-1933) за його праці про будову і функцію лімфатичної системи людського організму. Він розробив спеціальну методику ін'єкції цих судин, його дослідження «Лімфатична система людини з описом аденоїдів і органів руху лімфи» (1930) є класичною працею з цього питання у світовій літературі. Йому вперше вдалося здійснити рентгеноскопію грудної протоки у живої людини. Експериментальними дослідами він довів нервово-рефлекторну регуляцію лімфотечії, створив сучасне вчення про лімфатичну систему людини і тварин, анатомічно обґрунтував колатеральну лімфотечію. Роботи Г.М.Іосифова з вивчення лімфатичної системи успішно продовжували його учень Д.А.Жданов (Москва) і школа професора Київського медичного інституту М.С.Спірова (О.А.Сушко).